Весна в зеніті…І це мінімум одна причина покинути теплий барліг і податися між люди. Якщо у вас є діти, місто тисне, ви хоча б на вихідні втекли звідти і шукаєте витрішків по столичних закапелках – саме для вас Мамченя починає цикл публікацій “Маленькі походеньки у великому місті”. І з великою радістю перший пост присвячуємо супер-мегамузею науки для дітей “Експериментаніум”
Потрапити у столичний музей науки «Експериментаріум» було моєю мрією. Діти ставились до цієї ідеї скептично, бо ходити за екскурсоводом і розуміти значення ледь половини слів нудно і безперспективно, але коли мої малята побачили в мережах фотки, зроблені їхніми однолітками – заверещали «хочуууу».
Неймовірне місце. Тут усі експонати створені для того, аби їх мацали, смикали, а деякі і тягали за собою, власне, де кожний відвідувач може стати частиною експерименту – перевернуло догори дригом наші уявлення про те, як має виглядати музей. Він фантастичний.
Як дістатися. Маленькі хитрощі
Музей популярної науки і техніки з’явився в Україні у вересні 2012 року. Знайти кольорову будівлю можна за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 2А. Зі станції метро “Контрактова площа” піднятися виходом без ескалатору, пройти підземним пішохідним переходом (буде три повороти ліворуч) до виходу на вулицю Верхній Вал. Далі – йти в бік зменшення нумерації будинків, мимо Житнього ринку, до будинку № 2А.
Далі каса. Відвідування Експериментаріуму коштує втричі дорожче, ніж, наприклад природничого музею НАН України, але за ці гроші музей щороку поповнює свою експозицію. Крім того, з браслетом-квитком ви можете перебувати на території цілий день, можна залишати музей (коли поїсти чи просто подихати свіжим повітрям). На сайті музею є спеціальні пропозиції, які дозволяють трохи зекономити –переглянути можна тут.
І ось ми у світі науки. Численні зали – механіка, акустика, молекулярна фізика, електрика і магнетизм, оптика, лабораторія – роботу кожного пристрою треба перевіряти, а значить крутити, натискати, смикати – те, що найбільше подобається у музеях дітям.
Далі будуть фото з коротенькими коментарями. Але усі вони – це …дцята частина усього, що ми встигли дізнатися і побачити за майже 6-тигодинну прогулянку.
Цей агрегат перевіряє швидкість реакції. За 45 хвилин треба натиснути якнайбільше зелений ліхтариків, які хаотично засвічуються.
Вчені переконані, швидкість реакції залежить від роботи мозку. Спочатку ми помічаємо зміни у навколишній картині, мозок отримує сигнал про ці зміни, опрацьовує інформацію, дає команду потрібним м’язам рухатись (саме ці процеси визначають нашу швидкість реакції). Зворотній сигнал «біжить» до м’язів, і вони скорочуються. У житті це відбувається швидко – у долі секунди. Швидкість реакції у побуті – це коли ми бачимо, що молоко от-от збіжить з каструлі, мамин вазон захитався і зараз впаде, а кулька, у яку дмухає молодший братик, за хвилину лусне. Виявляється, швидко реагувати можна навчитись. Щоразу повторюючи одну й ту саму дію наш мозок запам’ятовує те рішення, яке ми прийняли. І врешті приймає його автоматично. Тоді швидкість нашої реакції збільшується.
Йдемо далі. Оптичні ілюзії – вони тут на кожному кроці
Будуємо магнітний місток
Тут треба провести ключ, не торкаючись металевого дроту. Майже неможливо з першого разу
Чорна діра. Цей експонат моделює рух планет в Сонячній системі. Пускаємо монетку по круговій орбіті і спостерігаємо. Всі планети з однаковою силою притягуються до центру - Сонця. Однак через те, що у планет орбіти різної довжини, то рухаються вони з різною швидкістю. Чим ближче до центру, тим швидше рухається планета.
У залі Механіка дітвору найбільше зачарувала контактна стіна.
Міст Леонардо да Вінчі. Без єдиного цвяха. Аби стати експертом зі спорудження, потрібно хвилин 10.
Справжнісіньке тобі торнадо. Працює без вихідних і перерв на обід
Зал Акустика. А знаєте, що у абсолютно позбавленому шумів приміщенні людина здатна збожеволіти надто швидко. Це звукоізольований тунель. Да…скажу я вам…
Ноктюрн на водопровідних трубах. Виконується вперше
Ми довгенько помучили мізки біля столиків з головоломками. Від стандартних квадратів Нікітіна до…
Шкільна задачка про вовка, козу і капусту. Фантастичне виконання.
Це лише десяток з того, що нас не лишило байдужими і трішечки наблизило до науково-технічного процесу…а всього експонатів нині 250. І більшість з них не передати фото і відео….Хоча чому ні…
Щоб похапцем оглянути все і зрозуміти хоча б чверть, ми витратили приблизно годин п’ять. І вже третій місяць чекаємо вільного дня, аби знову податися до найрозумнішого українського дитячого музею. Приєднуйтесь і ви!
Навздогін Міжнародному дню музеїв…
Дорогі мої! Ми повернулися! Ця подорож була настільки незвичайною, що аби осягнути її, знадобиться чимало часу. Я просто не знаю, з чого починати розповідати. Десятки музеїв, тисячі чарівних куточків української природи не-і надзвичайної краси, чаруюча до божевілля архітектура західноєвропейских міст і…Карпати. О, Карпати! А ще люди. З виразними очима, долями та історіями.
