жовтня 17, 2013
У моїй родині завжди читали багато. Тато – так той взагалі книжки з рук не випускає і донині, а у свій час зробив нам з мамой вишуканий подарунок, виписавши українську класику від 17 до середини 20 століття, за що йому доземний уклін. Мене ж знають в обличчя усі бібліотекарі міста (щоправда, не завжди вдавалося бути сумлінним читачем, але виносила з бібліотеки завжди чимало)):), продавчині усіх без винятку сумських книжкових крамниць вітаються на вулицях. Для чоловіка “рідер” – то як біблія. Марусю дитяча бібліотека прийняла до свої лав ще їй ледь виповнилося 2 роки, без книжечки на ніч день не завершується (навіть коли чекали кінця світу, – теж читали), а тепер дійшла черга і до активного читання. У 4 РОКИ МАРУСЯ ЧИТАЄ! УРА! Це сталося буквально місяць тому. І допомогла у цьому методика Зайцева, його видатні кубики, наша титанічна праця і моє невичерпне терпіння.
Тато зібрав нам спеціальні полички (їй розміри та висота розташування вказані у методичці), а всіх оцих красенів ми зібрали своїми (моїми і Марусиними) рученьками, дбайливо наповнили брязкальцями, монетками, деревом та кришками від пивних пляшок. І не пошкодували.
Заявлений кілька десятків років революційним Зайцевим ефект швидкого виходу в читання стався непомітно, швидко і легко.
Заявлений кілька десятків років революційним Зайцевим ефект швидкого виходу в читання стався непомітно, швидко і легко.
А сама Маруся з гордістю розповідає подругам і їхнім батькам, що “Зайцев – це не той, що з довгими вухами, а той що придумав розумні кубики”.
Тут можна почитати суть того дива, що зветься “читання за Зайцевим”, а тут скачати розгортки, таблиці і, власне, методичний посібник, який допоможе зорієнтуватися.
Найважче в усій цій справі – знайти час для регулярних занять і боротися з “не хочу” – власним і дитячим. І не забувати вплітати склади у щоденне життя. Як – надалі буду потрошку розповідати про наші ігри, саморобні книжки, фейєричні успіхи і гулі на цьому шляху. Бо ж мало зрозуміти зміст складового читання,нині треба набирати швидкість і техніку…а деякі склади ще інколи губляться(((((
П. С. Коли збирали кубики трапилася чудасія. Ледь заклеїли скотчем останній – з’ясувалося, що з пальця зникла обручка. А з 72 кубиків 45 брязкотять(((( Читальний матеріал знову розпатрали і зібрали знову. На це пішло 2 тижні. А обручку знайшли через місяць під диваном. І хай ця оказія буде найбільшою перепоною на шляху до вільного діалогу з книжкою.