травня 19, 2015
Навздогін Міжнародному дню музеїв…Мої діти балувані і дисципліновані музеями. Вперше потрапили туди младєнчиками в торбах-переносках і то були найвдячніші відвідувачі. Хоча що там. І зараз мої малята тиняються по музеях з охотою і вилітають звідти теж наввипередки – втомлюються пізнавати, бо чесно і самовіддано годинами тицяють пальчиками у опудала тварин і допитуватися, чого качка мовчить і мамаглянь, мертва миша))
У домашніх музеях вже нема живого місця, і тіточки в касі вітаються, як з давніми знайомими.
Українські музеї теж нам подобаються. Наприклад, Іванка у 7 місяців вкакалась при перегляді колекції старовинних європейських годинників у Львові. Найвища міра визнання цінності я б сказала. Багато хто з дорослих теж би ледь втримався від споглядання тої краси. Одним словом, не минаємо ми музеїв, а вони не минають нас.
Нашвидкуруч тут накрапала десяток музеїв, де нас було і які варто відвідати з дітьми
Намагалась менше тексту – більше фоток
1. Національний науково-природничий музей НАН України, м. Київ. ми сто доріг там стоптали, один з найбільших науково-природознавчих музеїв світу. Цілісний комплекс, до складу якого входять Геологічний, Палеонтологічний, Зоологічний, Ботанічний та Археологічний музеї.
І десь ще загубилась фотка мамонта. Він, до того ж, озвучений – маленькі відвідувачі аж пищать
2. Музей цікавої науки “Експериментаніум” (м. Київ) – музей, де все потрібно мацати і випробовувати. Писала про нього тут
3. Музей води (м. Київ) – споруди Центру, а це водонапірні башти та резервуари, побудовані більш 130 років тому. Фоток немає, бо діти ходили з татом, а татко каже, що треба жити емоціями, а не кадрами. То картинки з павутини.
4. Національний музей іграшок, теж у столиці – колекція якого нараховує десять тисяч експонатів. Особливими експонатами музею є діюча модель парової машини й перша штучна ялинка з курячого пір’я. Ну, і всякі там коники-півники
5. Музей хліба Сумського міського Центру еколого-натуралістичної творчості. Неймовірна колекція хлібин з десятків країн світу, обрядові короваї та усілякого рум’яного. Замінники хліба часів Голодомору, блокадні 125 грамів… Усього до півтисячі експонатів. Присвятила музею окремий пост
6. Сумський художній музей імені Никанора Онацького: мої діти обожнюють цей музей. І на двох були там вже добрий десяток разів. Фотографувати там не можна, але я таки примудрилась7. Якщо ви у Львові. Музей архітектури та побуту “Шевченківський гай”. Тут я захоплено мовчу, бо слів нема передати градус задоволення. А ще коли навідатися туди наспіванки-гаївки – ух!
А ще я люблю цей музей, бо він прекрасний будь-якої пори:потопає в зелені або купається в осінньому золоті
8. Сходи в підземелля – пізнавати історію “Таємної Аптеки” краще з дітками, які вийшли з категорії тодлерів, але і малі теж від усієї тої різноманітності мліють. Я була тут без дітвори, а наші колективні мандри якось це святе місце оминали. Треба буде це виправити. А ще там продають пігулки для щастя))
9. Ужгород…Закарпатський музей народної архітектури та побуту. Музей типу як у Пирогово, але народу там значно менше. А ще фантастична колекція народних музичних інструментів.
10. Одеський музей західного та східного мистецтва (неймовірно крутий) Якщо дітвора упиратиметься – можна податися до музею воскових фігур”У баби Уті”.
Ось сайт http://www.baba-utya.com/
І наостанок про музей Біласа. Усе про нього тут. Якщо коротко, живе на західному краю нашої неньки дідусьо, який все життя творить неймовірні речі. Усе це добро або ткане або зроблене зі спеціального бархатного паперу у техніці аплікація стареньким дідусем-майстром. Ця робота називається “Весілля”
Ще згадала, що не показала Замку Паланок у Мукачевому, “Арсеналу” у Дьвові, Музею еротики і сексології у Харкові, але тссс – тут діти. Іншим разом. Па-па!