жовтня 17, 2013

Марічку мальовані потоки води зачарували.Вона стала говорити: “водичка бух”. Чому б ні, – подумала я, і вже за кілька годин стихія вирувала у нас вдома.
Спочатку ми переглядали фільм про водоспад. Види чудесні. Озвучка класна. Називається “Живі пейзажі. Красиві водопади” (2009). Нерви заспокоює і рівноваги додає.Це факт. Марічка була вражена. Дивилися ми фрагменти (загалом хвилин 10), але у вільну хвилинку я обов’язково ще раз передивлюся.
Далі ми слухали водоспад. Заплющили очі і слухали аудіозапис.
Дивилися картинки і фото різних водоспадів.
Спочатку ми переглядали фільм про водоспад. Види чудесні. Озвучка класна. Називається “Живі пейзажі. Красиві водопади” (2009). Нерви заспокоює і рівноваги додає.Це факт. Марічка була вражена. Дивилися ми фрагменти (загалом хвилин 10), але у вільну хвилинку я обов’язково ще раз передивлюся.
Далі ми слухали водоспад. Заплющили очі і слухали аудіозапис.
Дивилися картинки і фото різних водоспадів.
Гралися у водоспад. Розстелили простирадло, взяли кожна по два краї в обидві руки (так, як би ви вдвох трусили килимки) і підкидали простирадло вверх. Воно летіло, вигинаючись, потім змінювало форму і хмаринкою накривало Марусю.І чулося тільки її захоплене “иссьо” (тобто “ще”).
Творче завдання

Ввечері малювали справжній водоспад. Для прикладу Марійці я запропонувала виразне фото. Малюнок вийшов супер. Зовсім випадково мені трапився цей матеріал, і ми до традиційного малюнку додали техніку, запропоновану автором статті. Звичайно, у формі адаптованій до дворічного віку.


Отакий водоспад намалювався:
Ну, і ще один водоспад був у ванній. Ми лили зверху воду, торкалися її, ловили краплі і визначали властивості: тепла-холодна, легка-важка…

Якихось цікавих вправ чи віршиків про водоспад мені не зустрічалися, тому читали і розповідали ми про воду і її форми : дощик, сніг, лід і т.д.