травня 25, 2015
А чи знаєте ви, що у самісінькому центрі парку Кожедуба, у напрямку мосту Прокоф’єва (біля старої стайні), натхненні і дуже ініціативні люди облаштували контактний зоопарк. Хоча від самого зоопарку тільки назва: насправді, територія дружби і лагідності. Тут звірі не мучаться в клітках і не сумують, а розважаються разом з малюками та їхніми батьками, яких тут останнім часом не переводиться, з вдячністю приймають солодку моркву і чепурне яблучко у подарунок і аж світяться від щастя.Мої діти закохалися у цих рогатих і хвостатих з першого погляду і, можна сказати, ми вже й самі оселилися тут, а google видав мінімум три причини, чому контакт з тваринами потрібний і корисний дітям. Отож, це, а також неймовірно зворушлива lovestory Амура і Красуні, кулінарні пристрасті Альберта і проблеми адаптації екзотичної Фросі.
Про те, що в Сумах просто неба гуляють камерунські кізочки, а разом з ними овечка Маринка, Кролики Жужа, Май та їхні побратими, морська свинка Бонус і ще кілька рохкаючих і кукурікаючих друзів ми дізналися випадково.Наставники і годувальники тварин – звичайна сумська родина. Бачили, що у містах люди влаштовують такий собі туристичний бізнес. Щоправда, кажуть, звірі – суцільний сум: недоглянуті і завжди голодні. Тож і вирішили у цю справу вдихнути новий зміст: створити осередок, де б гармонійно і вільно співіснували люди і природа.
Відтак, тут тварини не в книжці і не в моніторі, вони – справжні і раді спілкуванню. Їх можна гладити та годувати. Дитяча радість від дотику до руна овечки настільки велика, що може порівнятися лише із….Марія каже, що з маминим волоссям)))Психологи кажуть, у спілкуванні з тваринами діти дорослішають морально й інтелектуально.
Статистика на сьогоднішній день така: за даними Асоціації Психіатрів України близько 3% українських дітей (понад 227 тис.) користуються послугами психіатричної служби. А тому разом з традиційними використовується геть новий для України метод терапії – анімалотерапія – лікування за допомогою дрібних і великих тварин.
У Європі та США ацей метод успішно застосовується в лікуванні дітей з психічними розладами з 60-х років ХХ століття. Лікування за допомогою тварин у не тільки сприяє відновленню психічного здоров’я дітей, а й допомагає їм адаптуватися в суспільстві.
Анімалотерапія корисна нині всьому поколінню і дітей і дорослих, яких руйнує відсутність стресостійкості і тотальна тривожність. Найбільш вразливі, звичайно, малюки. А занурюючись у зовсім інший світ зворушливих і чарівних тварин, дитина заспокоюється, розвивається, стає більш людяною та добрішою. Вона розуміє, як важливо допомагати звірятам, як легко догодити їм лагідним дотиком і морквинкою на долоньці. Тварини не вміють удавати та брехати, діти це відчувають і переповнюються позитивними емоціями.
Їх поки що небагато, але вони “в тільняшках”. Перші, хто оселились на новому місці -це згадувані вже рогаті камерунці Амур і Красуня. Обоє дихають в пупа трирічному малюку, хоча за віком вдвічі доросліші.
Це зараз вони ніжно лоскочуть одне одного ріжками, а трохи раніше усі жителі «Бабусиної господи» співчували Амуру, який не знаходив собі місця і тотально сумував через розлуку з коханою.
Красуня теж панянка нелегкої долі. Не так давно мала важкі пологи – господарі кажуть: вилікували кохання і діти, які від Красуні просто мліють))
Далі – Бонус – морська свинка: рудий комунікабельний екстраверт. Любить закудлатись у сіні і солодко спати, але охоче дозволяє себе тягати і чухати за вушком. Бонус – Марусин улюбленець, вона для нього вже навіть дизайнерський костюм вигадала з листя кульбабок.
Попід ногами невтомно жують траву і моркву кролики Жужа, Дениска та Іриска. А ще Май. Був спочатку Майєю, але потім виявилося, що Май)) Складно з цим ділом у тих кролів.
У затінку і холодку рохкає Альберт. В’єтнамське порося не відмовляється попоїсти. Дітвора аж подих тамує, коли воно тягне п’ятака до капусти і іншіх делікатесів. Чий візьме першим?
Про Маринку я також вже згадувала. Дійсно, її вовна настільки тепла і пухнаста, і так заспокоює, коли в ній втопити пальці – аж ні, Маринка не з покірних: завзято гасає по подвір’ю з Красунею або всядеться така гонорова і мліє на сонечку.
Є ще курки з вибагливими зачісками і півник у яскравому костюмі. Пір’я – ніби пофарбоване, але ні – дитя природи як воно є.
І ще розповім про найбільш загадкового персонажа цього осередку домашнього затишку – гостроносу і апатичну щурицю Фросю. Щоправда, з нашої останньої зустрічі вона трохи пожвавішала. А такий стан, розповіли тут, пов’язаний з адаптацією до нових умов: Фрося-новачок, приїхала сюди лише тиждень тому. Усі мешканці подвір’я ставляться до Фросиних рефлексій з розумінням.
Взагалі найбільша носолода спостерігати за життям тварин невіддільно одне від одного – у їхньому співіснуванні.
Як вони вивчають одне одного? Теж, напевно, як і люди,шукають якісь спільні інтереси, сваряться, дружать, сумують і бавляться. Класні вони у своїй природності і відвертості! І ще я подумала, що нема нічого кращого для маленького друга, про якого мріють наші діти, як простір і прогулянки на свіжому повітрі.
Незабаром подвір’я чекає поповнення. Хто – поки що секрет. А у соцмережах вже пропонують голосувати за можливих нових чотитирапих мешканців. Тож Суми можуть стати другим в Україні після після Харкова, де зоопарк позиціонує себе винятково як контактний.
Словом, нам тут гарно. До слова, по вихідних тут пригощають чаєм з піченьками і за символічні гроші готують божественну каву на піску.
Тож не тільки діти – батьки теж мліють і теж стають добрішими))))